І Міжнародний освітній інтернет-марафон «Досвід освіти 21-го сторіччя. Європейський контекст»

20 – 21 червня 2017 року  буде проведено І Міжнародний освітній інтернет-марафон за темою: «Досвід освіти 21-го сторіччя. Європейський контекст».

Організатори: ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», МОН України спільно з ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, MITTETULUNDUSÜHINGU GLOBAL CIVIL INITIATIVE VERTICAL (Естонія, м. Таллін), Громадська організація “GLOBAL EDUCATIONAL DISCOVERY”.

Запрошуємо до участі.

Реєстрація слухачів здійснюється в онлайн-режимі за посиланнями:

https://goo.gl/XKOv3b

Лист ІМЗО від 12.05.2017 № 21.1/10-556 “Щодо проведення І Міжнародного освітнього інтернет-марафону за темою “Досвід освіти 21-го сторіччя. Європейський контекст”

Атестація педагогічних працівників 

на 2017-2018 рік . Положення та правила

Атестація педагогічних працівників на 2017-2018 рік являє собою зовсім новий звід правил, положень і статутів, причому весь процес здійснюється і прово-диться у два етапи, для кожного з яких характерні і властиві свої особливості і характеристики. Приміром, у самому початку вчитель обов'язково доведеться продемонструвати і показати всю свою професійну придатність. А от вже потім викладачеві необхідно довести право на придбання заявленої категорії.Незмінним залишилося лише те, що рішення виноситься за результатами спеціальної комісії, яка оцінює рівень компетентності даного викладача.Але, про все докладніше, адже тут не все так просто, як здається на перший погляд. 
Види атестації.

Як вже було сказано вище, процес атестації педагогів має невелику різновид і класифікацію. Це обов'язкова і добровільна атестація, які суттєво відрізняються один від одного. 

  По-перше, обов'язкова атестація. Цей вид має на увазі під собою обов'язкову без винятку для всіх працівників атестацію. Варто зазначити, що в 2018 році вона пройде згідно всім тим нововведенням, які були введені і впроваджені в 2017 році. Варто сказати, що під цей вид атестації не підходять всі ті викладачі, які почали свою трудову діяльність безпосередньо в 2015 році, також під неї не потрапляють ті викладачі, які тільки що вийшли з декретної відпустки, навіть не дивлячись на те, що термін колишньої вже закінчився або закінчується. Причому від атестації також можуть відмовитися на цілком законних правах ті викладачі, які з якихось причин не працювали протягом 4-х останніх місяців.

  По-друге, добровільна. Цей вид має на увазі безпосередньо атестацію для всіх бажаючих, хто хоче підвищити свою кваліфікаційну категорію раніше покладеного терміну. Основне завдання цієї атестації полягає у створенні стимуляції професійного зростання серед тих педагогів, кому вона дуже необхідна. Якщо ви хочете стати учасником такого виду атестації, то в 2018 році необхідно написати та подати відповідну заяву про своє бажання і наміри і, звичайно ж, направити його директору освітнього закладу. Як правило, заява має бути розглянута протягом одного місяця, але не більше. У тому випадку, якщо відповідь буде позитивна, то збирається спеціальна комісія, яка й буде вирішувати подальшу долю викладача. Згідно із законом весь процес атестації займає не більше 2-х місяців. Якщо з якихось причин педагог не згоден з прийнятим рішенням атестаційної комісії, то він має право на скликання іншій комісії, здатної вирішити цей спір, або звернутися до суду.

Напевно, ні для кого не є секретом той факт, що підвищення кваліфікації має на увазі збільшення рівня заробітної плати. 

Нові положення і правила.

Вже з початку нового 2017-2018 навчального року кожен викладач повинен обов'язково ознайомитися з введеними перетвореннями і змінами в питанні атестації. Які зміни та положення слід назвати і відзначити, перш за все?

1.На першому етапі кожен викладач зобов'язаний підтвердити відповідність займаній посаді. Тут комісія повинна реально оцінити і перевірити знання, вміння, навички та професіоналізм викладача, а також ознайомитися і оцінити його методику роботи і спілкування з дітьми. Іншими словами, встановлює профпридатність викладача, тобто, чи має він право займати цю посаду, чи ні.

2.На другому етапі проходить робота, спрямована безпосередньо на підвищення рівня кваліфікації. Починаючи з цього року, всі викладачі можуть розраховувати і претендувати на отримання 1 та вищої кваліфікаційної категорії. Але і тут не все так просто, як здається на перший погляд. Наприклад, якщо ви претендуєте на 1-у категорію, то ви обов'язково повинні відповідати і підходити по наступним критеріям. Насамперед, це наявність другої кваліфікаційної категорії. Для вищої категорії встановлені свої правила і положення.

3.Документи, необхідні для атестації, так як тут теж відбулися невеликі зміни. У список усіх документів, встановлених новим положенням увійшли заяву з особистим підписом, копія результату з минулого атестацією, копія дипломів про вищу або середню професійну педагогічну освіту, копія підтверджує наявність першої або вищої категорії, копія документів про зміну прізвища, якщо це необхідно, спеціально складений супровідний лист або ж розгорнута характеристика з місця роботи.

Варто сказати, що по закінченню встановленого строку, а, точніше, 1 місяця, заявнику обов'язково має прийти повідомний лист на домашню адресу, де буде докладно зазначено місце і час проведення атестації. Як правило, графік атестації на першу та вищу кваліфікаційну категорію встановлюється і затверджується міністерством освіти заздалегідь.

Як видно, процес атестації педагогічних працівників дійсно зазнав ряд серйозних змін, з якими обов'язково повинні впоратися педагогічні кадри, адже у кожного вже є певний досвід і власний багаж знань.

Оновлені програми. Не «ЩО вивчати», а «НАВІЩО»

1 вересня учні основної середньої школи почнуть навчатися за оновленими програмами. Що саме змінилось у програмах, що додалося, що вилучено і, найголовніше, – як це позначиться на освітньому рівні дітей? На ці запитання міністр освіти і науки Лілія Гриневич запропонувала відповісти модераторам робочих груп під час «фінальних» круглих столів, на яких було представлено результат напруженої роботи освітянських волонтерів: учителів, науковців, експертів і фахівців МОН.

Фінальній презентації програм гуманітарного циклу 5–9 класів, яка відбулась у МОН, передувала величезна робота. Ініціатива міністерства й освітньої платформи EdEra складалася із двох хвиль публічних обговорень. Усі «народні експерти» отримали можливість висловити свої зауваження чи пропозиції щодо чинних програм. Критикували перевантаженість програм, дублювання тем, надмір теоретичних, відірваних від життя знань. Робочі групи опрацювали майже 10 тисяч коментарів і, за словами модераторів, максимально (наскільки це дозволяють рамки чинного державного стандарту) врахували вимоги громадської думки. Оновлені програми стали функціональними, головним у них є не «що має вивчити дитина», а «для чого вона має це вивчити».

До речі, за словами координатора проекту, директора столичної спеціалізованої школи з української мови №148 імені Івана Багряного Сергія Горбачова, один з результатів роботи – створення команди волонтерів-професіоналів, які отримали чудовий досвід роботи у великому проекті й готові віддавати час, талант і досвід для вдосконалення системи освіти. І цей досвід та напрацювання, безсумнівно, стануть у пригоді, адже на часі – розробка нового державного стандарту освіти.

«Переставити колонки» не вдасться

Новий стандарт освіти базуватиметься на компетентнісному підході, тому перед членами робочих груп було поставлено завдання: показати потенціал кожного предмета щодо формування цих компетентностей.

– Із завданням ми впоралися, – каже координатор гуманітарного блоку програм, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН Тєтяна Засєкіна. – Навчаючи за цими програмами, кожен учитель зможе формувати десять ключових компетентностей учнів.

Ще одна новація програм – введення до них наскрізних змістових ліній. Це екологічна безпека і сталий розвиток, громадянська відповідальність, здоров’я, підприємливість і фінансова грамотність. Пояснювальні записки до всіх предметів розповідають: що таке наскрізна лінія, як її реалізувати, якими додатковими засобами може скористатися вчитель.

– Оновлені програми – це не «зміна одних колонок на інші», – пояснює Тетяна Засєкіна. – Це зміна концептуального бачення завдань школи. На першому місці – очікувані результати навчання. Згідно з компетентнісним підходом вони структуровані на знаннєві, діяльнісні й ціннісні компоненти. Не в усіх предметах це вдалося зробити стовідсотково, адже у мистецтві, наприклад, переважає емоційно-ціннісне ставлення, а в трудовому навчанні – діяльнісне.

Практичний характер творчих робіт

Менше теорії і більше практики знайдуть учителі й у програмі з української мови. До її структури внесено зміни: зокрема, синхронізовано мовну та мовленнєву змістові лінії. (Тобто теорія одразу підкріплюватиметься практикою). Запропоновано види робіт з використанням щойно вивчених мовних явищ. Наприклад: якщо вивчається велика літера і лапки у власних назвах, то учню можуть дати завдання скласти інформаційний допис до шкільної газети з використанням іменників і власних назв. При вивченні написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен і по-батькові школяреві треба буде скласти власний родовід з використанням правил написання цих імен.

Творчі роботи також матимуть виразний практичний характер. Учні навчатимуться складати дописи до соціальних мереж (адже це – дієвий інструмент для досягнення професійних цілей у майбутньому), інформації для шкільного веб-сайту чи блогу.

Учителю пропонують чимало нових тем рекомендованих висловлень, зокрема: «Яка моя Україна», «Цінності сучасного молодого українця», «Як стати цікавим людям і собі» тощо. За допомогою таких висловлень, за задумом членів робочої групи, і відбуватиметься формування ключових компетентностей.

– Твір, який є у Державному стандарті з української мови, поки що залишається, але від нього поступово треба відходити. Не можна обмежувати творчість дитини однією формою! – каже модератор з української мови, викладач Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка Олександра Глазова. – Саме тому ми пропонуємо багато рекомендованих жанрів творчого завдання (зокрема, цікавий для учнів вид письмової роботи – есе). Вчитель зможе самостійно обирати і жанр, і види робіт, і теми відповідно до потреб кожного класу. Навчальні години він також зможе розподіляти сам – так, як вважає за потрібне.

Можливість вибору, на думку членів робочої групи, – це суттєвий крок на шляху утвердження свободи професійної діяльності педагога.

«Значить, правильні книги в дитинстві читав»

Від того, які книжки читає дитина, залежить, які рішення вона ухвалюватиме в дорослому житті, чи стане свідомим громадянином країни та гармонійно розвиненою особистістю. Саме тому до оновлення програми з української літератури робоча група поставилася з особливою увагою.

Чимало експертів під час обговорення пропонували кардинально переписати навчальну програму з цього предмета, зокрема, замінити усю класику сучасними творами. Звісно, цього робити не стали, але, за словами модератора групи, викладача Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Костянтина Ушинського Світлани Молочко, ввели рекомендаційну рубрику «СЛ» (сучасна дитяча підліткова література). Чимало тем (наприклад, приказки, прислів’я чи загадки) пропонується вивчати, використовуючи твори сучасних митців. Вивчати ці твори можна на уроках позакласного читання чи літератури рідного краю.

А от список творів для додаткового читання повністю оновлено.

– Твори сучасних авторів дозволять по-сучасному подивитися на українську літературу «в смушевій шапці», – каже Світлана Рашитівна. – Завдяки ним класичні твори можуть «зазвучати» по-новому.

Також введено альтернативу до деяких творів, наприклад, у 7 класі можна, за вибором, вивчати творчість Андрія Малишка чи Володимира Івасюка.

Ще одне нововведення – до програми повернули мистецький контекст. Вчитель зможе використати твори інших видів мистецтва (образотворчого, театрального, кіно, музики), якщо вони дотичні до тієї чи іншої теми.

А от до введення наскрізних ліній члени робочої групи поставилися з обережністю. Не у кожному ж творі можна розвинути тему екологічної безпеки та сталого розвитку, громадянської відповідальності, здоров’я чи підприємливості та фінансової грамотності. Позначили їх лише там, де вони справді потрібні, спеціальними абревіатурами: «НЛ-1», «НЛ-2», «НЛ-3», «НЛ-4».

Російської не більшатиме

Дуже багато пропозицій було і щодо змін у програмі зарубіжної літератури. Чимало з них робоча група відкинула з принципових міркувань, зокрема відмовилася збільшити російський «акцент у програмі».

Серед новацій програми – право вчителя й учнів обирати твори при вивченні обов’язкових тем, а також на уроках розвитку мовлення, позакласного читання.

– Ця свобода є запорукою професійного зростання педагога, – пояснює модератор групи, вчитель зарубіжної літератури Тальнівського економіко-математичного ліцею Людмила Юлдашева. – Адже варіативний компонент вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчого підходу, врахування читацьких інтересів сучасних учнів.

Також робоча група запропонувала розширити список рекомендованих творів для альтернативного вивчення. До нього додали «Снігову королеву» Ганса Крістіана Андерсена (5 клас) і «Собаче серце» Михайла Булгакова (9 клас). Розширено й список творів для вивчення напам’ять за вибором учнів. У новому навчальному році вони зможуть, за бажанням, вивчати байки Івана Крилова (6 клас), сонети Вільяма Шекспіра і Франческо Петрарки (8 клас) та поезії Олександра Пушкіна (9 клас).

До списку додаткового читання додано і популярні твори сучасних європейських авторів: «Мій дідусь був черешнею» Анджели Нанетті й «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» Ульфа Старка.

Що таке «мовний інвентар»

А от програми з іноземних мов повністю змінили свій вигляд і структуру. Модератор групи, секретар Українського відділення Міжнародної асоціації вчителів англійської мови як іноземної Олександр Шаленко розповів, що з 12 програм (для чотирьох мов і трьох рівнів їх вивчення) вони зробили одну. Нині це вже не програма з окремого предмета для відповідної школи, а програма галузі «Іноземні мови». Вона враховує всі рівні навчання, і працювати з нею набагато простіше.

– Ми суттєво скоротили пояснювальну записку, залишили там лише мету, функції та завдання предмета, все інше винесли в окремі розділи, – розповідає Олександр Павлович. – Також перейменували «наскрізні лінії» на інтегровані (у такій назві менше обов’язковості) і «прив’язали» їх, зокрема, до тематики ситуативного спілкування. Ці змістові лінії прописані через діяльність і уміння.

Великим надбанням усіх оновлених програм мовник вважає розділ «Очікувані результати», адже він означає, що підходи до навчання змінюються.

– Відбувається зміна акцентів: учитель уже не вимагає, а допомагає учням досягати результатів, – пояснює важливість новацій Олександр Шаленко. – Якщо в центр уваги поставити очікувані результати, то навколо них вибудуються і змістові лінії, і тематика ситуативного спілкування, і мовний інвентар.

До речі, «Мовний інвентар» – новий термін, який робоча група ввела до термінологічної бази програми.

– Більшість учителів у програмі шукають передусім граматику, – продовжує мовник. – А ми намагаємося показати, що граматика не є ціллю навчання. Вона – лише засіб і інструмент.

До речі, оновлені програми з іноземної уже високо оцінили міжнародні експерти. Як прокоментувала газеті «Освіта України» методист Кембриджського університету Анна Шовкалюк, програми відповідають останнім змінам і вимогам Європейського мовного портфоліо Ради Європи. Європейські мовники переконані: головне – уміння, а лексика та граматика – це засіб, за допомогою якого вчитель формує вміння дитини.

Виховати громадянина

Гостра дискусія розгорнулася серед учителів, науковців і громадських активістів і щодо програм з історії. І не дивно, адже від того, якою буде ця дисципліна, залежить, зокрема, чи будуть школярі патріотами своєї держави, як розумітимуть найважливіші події в історії людства.

– Зміст історичної освіти ми підпорядкували очікуваним результатам навчання, – розповідає модератор групи, викладач Львівського національного університету імені Івана Франка Мар’ян Мудрий. – Вважаємо, що це забезпечить формування життєво важливих компетентностей. Іншими словами: зміст розуміємо не як самоціль, а як інструмент досягнення певних цілей.

Мар’ян Михайлович і члени робочої групи переконані: навчання історії полягає у здатності розуміти світ як певну цілість, формувати цілісні та яскраві образи минулого. Для цього у програмі посилили вступні й загальні акценти, вилучили другорядні для цілісного розуміння історії фрагменти. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки.

Зміни, які пропонує робоча група з історії, відкривають нові можливості й учителеві, й учню.

Зокрема, вчитель зможе самостійно визначати робочий час за розділами програми. Замість однозначних практичних завдань, що є у старій програмі, пропонується широка тематика практичних і творчих робіт, які можна диференціювати за складністю.

Учні ж зможуть досягати навчальних цілей на основі опрацювання менших обсягів інформації.

Також робоча група запропонувала нову програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії» для учнів 5 класу. Його метою є підготовка школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя суспільства. Результати навчально-пізнавальної діяльності в межах курсу мають досягатися винятково завдяки роботі з матеріалами з історії України.

– Ця програма – синтез двох чинних програм, – пояснює Мар’ян Михайлович. – Учитель зможе використовувати підручники і водночас додавати інформацію з інших джерел. Серед розділів цієї програми: «Що таке історія», «Де відбувається історія», «Джерела вивчення історії», «Історія України у пам’ятках», «Все має минуле».

Члени робочої групи переконані: на уроках історії варто виховувати дітей дослідниками, які вміють формувати і відстоювати власну позицію.

Нормативи – не догма

Суттєво змінилася і «філософія» програми з фізичної культури. Як розповідає викладач Інституту фізичного виховання і спорту НПУ імені Драгоманова Микола Тимчик, раніше у програмах із цього предмета більше уваги приділяли розвиткові фізичних якостей дитини. Нині ж за допомогою компетентнісного підходу планують формувати особистісні якості учня, зокрема патріотизм і готовність захищати свою країну.

Найбільше дискусій під час обговорення виникло стосовно оцінювання і нормативів. Чимало батьків запропонували взагалі обійтися без нормативів. Але робоча група зі цим не погодилась, адже нормативи – це не лише оцінка, а й можливість для вчителя зрозуміти, чи правильно він визначає фізичне навантаження для дітей.

Утім, в оновленій програмі чітко зазначено: нормативи – це лише орієнтовна оцінка. Тобто якщо дитина має надмірну вагу, то на 2 метри 50 сантиметрів у довжину вона навряд чи стрибне. Але якщо протягом року учень демонструє позитивну динаміку в результатах, то вчитель має право поставити їй максимальну оцінку.

До програми додано сім нових модулів і вчитель може обрати, чим займатимуться учні на уроці – волейболом, боротьбою, гімнастикою тощо.

Чимало критики зазнала і програма «Мистецтво». Дописувачі, зокрема, зазначали, що навчальна програма у 7 класі передбачає, що діти мають уміти «виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них», «створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій» тощо. Учасники обговорення зазначали, що такі вміння і знання можна отримати лише в музичній школі або у закладах, де на вивчення музичної складової виділяється більше часу, ніж 1 година на тиждень.

Модератор групи – фахівець ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Олена Гайдамака під час презентації програми зазначила: для вивчення цього предмета у держстандарті виділено дві години на тиждень, а в типових навчальних планах – лише одна. Тому багато навчальних закладів не можуть реалізувати програму повністю.

Акцент на позитивних темах

Предмет «Основи здоров’я» – один з «наймолодших» у школі. Щодо його майбутнього під час обговорення лунали різні пропозиції, зокрема й радикальні (на кшталт «вилучити предмет зі шкільних програм»). Але конструктивних пропозицій усе ж було набагато більше. В результаті члени робочої групи вирішили зменшити обсяг теоретичного матеріалу, збільшити кількість практичних робіт і частку занять, що виконуються поза межами класу (на свіжому повітрі).

Модератор групи, викладач Львівського університету фізичної культури Олена Шиян розповіла, що на прохання батьків буде збільшено кількість уроків, присвячених безпечній поведінці в інтернеті й безпечному спілкуванню у соціальних мережах, додано інформацію про запобігання наслідків ранніх статевих стосунків і контрацептиви.

З програми вилучено термін «Віктимна поведінка» та матеріали з цієї тематики, натомість додано чимало позитивних матеріалів щодо популяризації досвіду життя людей з активним довголіттям, молодіжного руху у формуванні здорового способу життя тощо.

Світлана Галата, газета «Освіта України» №21, 2017 р.

Відпочиваємо активно!

    Літні канікули – особливо сприятлива пора для оздоровлення й активного відпочинку. Тому потрібно користуватися нагодою й максимально ефективно використовувати цей час. Саме так і зробили у Ведмежівській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів.

     Гамірно й весело було 29 травня у Ведмежому, бо саме цього дня на базі школи розпочав роботу пришкільний табір з денним перебуванням ,,Веселка”, у якому налічується 36 дітей. Святково вдягнені, усміхнені, сповнені енергії та ентузіазму вишикувалися «таборяни» на першу лінійку , бадьорості всім додала ранкова зарядка, а після смачного сніданку розпочався святковий концерт.

Сподіваємося, що висока майстерність педагогічних кадрів, обслуговуючого персоналу,чітко продуманий план роботи, заплановані екскурсії зроблять відпочинок пізнавальним, веселим і корисним. Адже дуже добре,  коли діти мають можливість не лише гарно відпочити, а й оздоровитися та підвищити свій інтелектуальний рівень.

26 травня пролунав останній дзвоник

В Україні традиційно навчальний рік завершує свято Останнього дзвоника. Після цього 11 клас ще чекає здача Зовнішнього незалежного оцінювання та вступ до вищих навчальних закладів, що стане для них визначальним фактором для майбутньої кар'єри.

Традиційною датою для шкільного свята вже стала остання п'ятниця травня.

Обов'язковим атрибутом Останнього дзвоника є "лінійка". Це своєрідний ритуал прощання учнів зі шкільним життям і початком дорослого життя.

Уже майже колишні учні останні кілька років приходять на "лінійку" у вишиванці. Це стало однією з традицій для учнів нашої школи  і даниною українським звичаям. Вона витіснила звичайні білі сорочки та шкільну форму радянського зразка, яка раніше була популярною у випускниць . Не втратила свою актуальність й стрічка з написом "Випускник". Зазвичай її вибирають в жовто-блакитних кольорах національного прапора. 

Віктор Круглов: PISA-2018 — чи буде українське диво?

Автор: Віктор Круглов, генеральний директор корпорації «Ранок».

До вашої уваги уривок із журнальної статті: «ДНК складається з набору генів, ніби намисто з тисяч перлин. Зібрані разом, усі ці гени утворюють генетичне посвідчення людини». Автор використовує приклад перлинного намиста для пояснення структури ДНК. А тепер питання: як варіюються ці намиста в різних людей?

Це питання одного з тестів Програми міжнародного оцінювання учнів PISA (Programme For International Student Assessment), яка є однією з найавторитетніших у світі. Із 15 травня 2017 року в Україні стартував пілотний етап PISA, поки це тільки підготовка до основного тестування, що відбудеться у 2018 році.

На традиційних іспитах зазвичай перевіряють рівень знань учнів — уміння розв’язувати приклади, задачі, знання правопису. PISA визначає зовсім інше — вміння думати й аналізувати, застосовувати отримані знання та навички на практиці, робити висновки з прочитаного.

Наскільки успішно можуть розв’язувати подібні завдання 15-річні українські учні? Відповідь отримаємо найближчим часом. Боюся, гордості це нам не додасть.

Мій прогноз щодо результатів PISA-2018 такий: ми отримаємо десь 360–400 балів. І це буде сумно, бо такі показники значно нижчі від середніх по світу, які складають понад 500 балів.

Чому результати PISA в Україні можуть стати невтішними? У 2018 році українські школярі складатимуть тест із читацької грамотності. А наші діти не люблять і не вміють читати. У школі їх вчать читати на швидкість, але за такого читання вони не розуміють змісту. Їм треба прочитати текст декілька разів, аби розібратися, що до чого.

Школярів навчають виконувати завдання за шаблонами, але не ставлять перед ними креативних питань на логіку та кмітливість. Коли в Корпорацію «Ранок» приходить новий працівник, він має пройти тестування. Це кілька завдань на логіку та критичне мислення. Якщо претендент їх виконує, беремо його на роботу. Та я вам скажу, що далеко не всі випускники вишів можуть дати відповіді на елементарні питання.

Можливо, після усвідомлення реальної катастрофи в українській освіті в нас усе ж таки почнуться справжні реформи, буде переглянуто зміст ДПА і ЗНО, навчальних програм, а програмам дошкільної та початкової шкільної освіти почнуть приділяти більше уваги. Мені як батькові пощастило знайти для своєї доньки школу, в якій уже другий рік поспіль старшокласників тестують за завданнями PISA і відповідно до результатів коригують навчальні технології. А як щодо інших українських дітей? Чи навчатимуться вони в новій українській школі, чи отримають ті знання та навички, які допоможуть їм стати успішними й конкурентними в дорослому житті?

Післямова для допитливих. Питання про те, як варіюються «перлинні намиста» генів у різних людей є відносно складним. Правильну відповідь — у різних людей «розрізняється послідовність перлин» — вибрали 59 % учнів, які складали тест.

ТАЛАНОВИТІ ДІТИ РОМЕНЩИНИ З МИСТЕЦЬКИМИ ЗДОБУТКАМИ НА ГАЛИЧИНІ

Учні Ведмежівської ЗОШ І-ІІІ ст., які є і вихованцями Великобубнівської сільської дитячої музичної школи стали учасниками Всеукраїнського фестивалю-конкурсу дитячої та юнацької творчості «Біла ластівка», що проходив у місті Львові.  Конкурс відзначився високим рівнем підготовки сільських дітей. Жоден з вихованців дитячої музичної школи не залишився без нагород.   Лауреатом І ступеня став Назар Плужник, а Гран-прі фестивалю виборов хореографічний колектив «Артес».  

Колектив Ведмежівської ЗОШ вітає переможців конкурсу. Так тримати!!!

Сьогодні у нас свято – Свято Букваря.

Нещодавно наші першокласники перегорнули останню сторінку Букваря. Сьогодні ми святкуємо першу перемогу наших маленьких школярів.

На платформі Prometheus стартував цикл безкоштовних онлайн-курсів з підготовки до ЗНО з української мови і літератури, історії України, а також відкрито реєстрацію на безкоштовний онлайн-курс з підготовки до ЗНО з математики!

Онлайн-курси створені за ініціативи Міністерства освіти і науки України та мають на меті допомогти підготуватись до ЗНО або до складання екстерном державної підсумкової атестації. Насамперед, онлайн-матеріали орієнтовані на учнів і випускників, які проживають на тимчасово окупованій території Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей і не мають достатніх можливостей у підготовці до тестування. Також курси будуть корисними усім учням 10-11 класів шкіл, ліцеїв, гімназій, що складатимуть ЗНО, а також широкому колу слухачів.

Відеоматеріали, тестові завдання для самооцінки, конспекти лекцій, презентації, а також онлайн-консультації висококласних вчителів дозволять слухачам швидко перевірити, покращити або відновити свої знання з цих предметів.

Навчальні модулі та теми курсів відповідають затвердженій шкільній програмі, тому їх матеріали можуть успішно використовувати вчителі для проведення своїх уроків.

Бажаючі розпочати підготовку до ЗНО-2018 уже зараз також можуть використовувати ці матеріали – вони будуть актуальні і в наступному році.

Курс «Українська мова та література. Підготовка до ЗНО» містить модулі фонетики, орфографії, лексики, фразеології, словотвору, морфології та синтаксису. Особлива увага сконцентрована на питаннях, що найчастіше трапляються у тестах.

Розділ з української літератури дозволить слухачам освіжити свої знання з цього предмета від часів усної народної творчості до періоду Розстріляного відродження та Шістдесятників.

Посилання на курс: https://courses.prometheus.org.ua/…/course-v1:ZNO+UKR…/about

Курс «Історія України. Повний курс підготовки до ЗНО» охоплює часи від заселення території до подій сучасності. Слухачі зможуть поновити в пам’яті і вивчити історичні дати та періоди найважливіших подій та процесів.

Посилання на курс: https://courses.prometheus.org.ua/…/course-v1:ZNO+HIS…/about

Курс «Математика. Підготовка до ЗНО» покликаний закріпити базові шкільні знання з предмета: числа і вирази, рівняння і нерівності, функції та елементи комбінаторики, похідні та інтеграли, планіметрія та стереометрія.

Посилання на курс: https://courses.prometheus.org.ua/…/course-v1:ZNO+MAT…/about

Цикл онлайн-курсів з підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, історії України та математики створено за підтримки Британської Ради в Україні.

День вишиванки в Україні у 2017 році припадає на 

18 травня. 

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.

Учні і вчителі Ведмежівської ЗОШ І – ІІІ ст. активно долучилися до відзначення Всесвітнього дня вишиванки. Адже вишиванка – це національна святиня, наша гордість та оберіг, ознака українців.

       Майже всі учні школи та більшість учителів одягли цього дня свої вишиванки – витвори вмілих рук українських майстринь. Усім вони надзвичайно пасували, були до лиця. Школа ніби розквітла різнобарв’ям українських візерунків.

        Класні керівники та класоводи провели бесіди з учнями. Діти більше дізналися про таємниці, секрети та магію національної вишивки.

      Головне, що всі відчули себе частинкою української нації й були горді з того!

  

День вишиванки: історія свята

Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних масштабів.

Дата поки що не офіційна, це відносно нове народне свято. Але масштаби поширення традиції носити вишиванку вражають: такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде.

У цей день організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, "Найкраща вишиванка" або "Найкраще фото" у вишиванці. У 2015 році була започаткована акція "Подаруй вишиванку захиснику", яка набула світових масштабів – у ній взяло участь близько 50 країн світу. Вишиванки передали бійцям АТО, які брали участь в бойових діях на Донбасі.

У цей день фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а й далеко за кордоном.

Історія вишивки та традиції

Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.

За повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.

Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.

Кожен регіон мав свої візерунки. Легко впізнати Борщівську вишиванку з Тернопільської області. Тут переважає чорний колір. Існує легенда, під час татарського набігу загинули всі місцеві чоловіки, тож жінки з навколишніх сіл заприсяглися впродовж 7 поколінь вишивати тільки чорні сорочки.

Буковинська сорочка завжди з яскравими квітами. Космацька – з помаранчевими та жовтими барвами. Полтавчани люблять вишивати білим по білому.

Мали вишивальниці й своє свято – День Варвари 17 грудня. В цей день не можна було ні прибирати, ні прати, ні глину місити, а тільки вишивати.

Мода на вишиванки

У 19-му столітті Іван Франко почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом і започаткував своєрідну моду.Сучасники згадували: "Де б він не з'являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток".

У кінці 19 століття про український традиційний одяг заговорила вся Європа, яку важко чимось здивувати. В 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишивок. Українські орнаменти зачарували тамтешніх модниць, а в самій Україні розпочалися перші наукові дослідження вишивки.

Зараз елементи української вишиванки використовують у своїх колекціях визнані у світі модельєри та модні доми – Жан-Поль Готьє, Джон Ґальяно, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana. А в 2015-му американський Vogue опублікував статтю, в якій назвав українську вишиванку одним з головних трендів сезону.

Вранці 18 травня 1944 року силами НКВС розпочалася депортація кримських татар з батьківщини. За офіційними даними було виселено 183 155 осіб, головним чином в Узбекистан; невеликі групи татар було виселено в Казахстан, Таджикистан та в Росію. За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар. Формальною причиною депортації, проведеної Народним комісаріатом внутрішніх справ СРСР за постановою Державного Комітету Оборони СРСР №ГОКО-5859 від 11 травня 1944 року, були оголошені факти співпраці значної частини кримськотатарського населення з німецькими окупантами, дезертирування із Червоної армії, боротьба з радянськими партизанами. Депортація розпочалась на світанку 18 травня і закінчилась о 16-00 20 травня - на збори давалось від кількох хвилин до півгодини, після чого людей вантажівками відвозили на залізничні станції, звідки ешелонами під конвоєм відправляли до місць заслання. Тих, хто не міг йти, розстрілювали на місці. Під час транспортування тримали впроголодь, а померлих ховали вздовж залізничних колій або просто скидали з вагонів.

За офіційними даними за два с половиною дні було виселено 183 155 осіб, з яких у дорозі померло 191. Депортація не торкнулась справжніх колабораціоністів - більшість з них була евакуйована в Німеччину, а ті, хто залишився на батьківщині, були виявлені органами НКВС у квітні-травні 1944 року і віддані під суд. Депортовані були і ті кримські татари, які повернулись в Крим із евакуації після відходу німців, а також ветерани війни - до 1946 року близько 9 тисяч з них, навіть ті, хто мав високі урядові нагороди, були вислані (в тому числі 254 офіцери); найвідоміші з ветеранів, такі як двічі Герой Радянського Союзу льотчик Амет-Хан Султан, не були депортовані, але отримали заборону на проживання в Криму.

У червні з Криму були виселені вірмени, греки та болгари. До 1948 року були перейменовані понад 80% населених пунктів Криму, які мали татарське походження.

Значна кількість депортованих (за оцінками - від 15 до 46%) померла від голоду і хвороб у першу ж зиму 1944-45 років. Їх не торкнулась беріївська амністія 1953 року і до 1956 року вони мали статус спецпоселенців без права залишити місце проживання під страхом кримінальної відповідальності. На відміну від інших депортованих народів, які повернулись у рідні землі до кінця 1950-х років, кримські татари формально отримали таке право лише в 1974 році, а фактичне - в 1989-у, коли Верховна Рада СРСР засудила депортацію кримських татар і визнала її незаконною і злочинною.

Станом на 2013 рік в у Криму проживає близько 260 тисяч кримських татар; багато їх поселилось у прилеглих областях України (Херсонщина) та Росії (Кубань). Ще близько 150 тисяч кримських татар проживає в Узбекистані, до півмільйона - в Туреччині, кілька деятків тисяч - в Болгарії та Румунії.