Методичка


Структура технологічної карти

Найбільш доцільною і прийнятною для всіх навчальних предметів є наступна структура технологічної карти:
1. Назва блоку (теми) навчальних занять.
2. Кількість годин на вивчення блоку навчальних занять. Назва блоку (теми) і кількість годин визначаються виходячи з програми на основі значущості навчального матеріалу в обов'язковому мінімумі вимог державного стандарту.
3. триєдиного дидактичні цілі, плановані при вивченні навчального блоку (теми) і сформульовані па діяльнісній основі.
Включають в себе навчальні, розвиваючі та виховні аспекти.
3.1. Навчальні навчальні цілі покликані:
• допомогти учням цілісно уявити проект вивчення нової теми;
• організувати діяльність учнів з планування вивчення нової теми;
• виявити ступінь готовності учнів до засвоєння нових знань, оволодінню вміннями, навичками і способами діяльності на основі актуалізації суб'єктного досвіду кожного учня;
• забезпечити засвоєння знань, оволодіння вміннями і навичками, способами пізнавальної, інформаційно-комунікативної і рефлексивної діяльності по досліджуваному блоку навчального матеріалу;
• організувати діяльність учнів:
• по самостійному застосуванню знань, умінь і способів діяльності в різноманітних ситуаціях;
• корекції знань і способів дій;
• узагальнення і систематизації знань і способів дій;
• забезпечити формування (продовжити і закріпити):
• предметних, спеціальних умінь і навичок;
• загальних навчальних умінь, навичок і способів діяльності (пізнавальної, інформаційно-комунікативної і рефлексивної).
3.2. Розвиваючі цілі повинні бути орієнтовані на розвиток:
• особистісно-смислового ставлення до навчального предмета;
• пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей у процесі набуття знань по предмету з використанням різних джерел інформації та сучасних інформаційних технологій.
3.3. Виховні цілі повинні передбачати використання змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності:
• для формування та розвитку різних якостей особистості;
• виховання переконаності у можливості пізнання законів природи і використання досягнень науки на благо розвитку цивілізації;
• співпраці в процесі спільного виконання завдань, виховання шанобливого ставлення до думки опонента при обговоренні проблем сучасної дійсності;
• формування готовності до морально-етичної оцінці використання наукових досягнень і власних вчинків.
4. Плановані результати (особистісні, предметні, мета-предметні, інформаційно-інтелектуальну компетентність і УУД).
5. метапредметние зв'язку та організацію простору (форми роботи і ресурси).
6. Основні поняття теми.
7. Технологію вивчення зазначеної теми (на кожному етапі роботи визначається мета і прогнозований результат, даються практичні завдання на відпрацювання матеріалу і діагностичні завдання на перевірку його розуміння і засвоєння).
8. Контрольне завдання на перевірку досягнення планованих результатів.
При підготовці до сучасного уроку вчителю слід враховувати:
• визначення теми навчального матеріалу;
• тип дидактичної мети теми;
• тип дидактичної мети уроку;
• визначення типу уроку;
• вивчення і первинне закріплення нових знань;
• закріплення нових знань;
• комплексне застосування зун;
• узагальнення і систематизація знань;
• перевірки, оцінки та корекції зун учнів;
• продумування структури уроку;
• забезпеченість уроку;
• відбір змісту навчального матеріалу;
• вибір методів навчання;
• вибір форм організації педагогічної діяльності;
• оцінка зун;
• рефлексія уроку.
Дидактична структура відображається у плані-конспекті уроку і в технологічній карті: організаційний момент, тема, мета, освітні, розвиваючі, виховні завдання, мотивація їх прийняття, плановані результати: знання, вміння, навички, особистісно формує спрямованість уроку, перевірка виконання домашнього завдання ( у випадку, якщо воно задавалося), підготовка до активної навчальної діяльності кожного учня на основному етапі уроку, постановка навчальної задачі, актуалізація знань, повідомлення нового матеріалу, рішення навчальної задачі, засвоєння нових знань, первинна перевірка розуміння учнями нового навчального матеріалу (поточний контроль з тестом), закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та систематизація знань, контроль і самоперевірка знань (самостійна робота, підсумковий контроль з тестом), підведення підсумків, діагностика результатів уроку, рефлексія досягнення мети, домашнє завдання: інструктаж щодо його виконання.
Необхідно чітко позначити тему, мету і завдання уроку.
Мета уроку визначається:
• планованим результатом уроку;
• шляхами реалізації цього плану.
Мета зазвичай починається зі слів "Визначення", "Формування", "Знайомство" і ін. У формуванні мети уроку слід уникати дієслівних форм.
Завдання - дана в певних умовах (наприклад, в проблемній ситуації) мета діяльності, яка повинна бути досягнута перетворенням цих умов відповідно до визначеної процедури.
Формулювання завдань уроку найчастіше має форму відповідей на питання: "Що треба зробити, щоб досягти мета уроку?" Таким чином, завдання повинні починатися з дієслів - "повторити", "перевірити", "пояснити", "навчити", "сформувати", "виховувати" і ін.
Відразу необхідно передбачити плановані результати уроку. У формулюванні планованих результатів також необхідно однаковість і відповідність завданням: скільки завдань - стільки і планованих результатів.
На основному етапі уроку вкрай важлива підготовка кожного учня до активної навчальної діяльності. Необхідно визначити систему контрольно-оціночної діяльності, що включає в себе:
• самоконтроль учнів;
• взаємний контроль;
• контроль вчителя.
Розроблена вчителем технологічна карта - проект вивчення теми. На її основі складаються технологічні карти навчальних занять.
Форма запису уроку у вигляді технологічної карти дає можливість максимально деталізувати його ще па стадії підготовки, оцінити раціональність і потенційну ефективність обраних змісту, методів, засобів і видів навчальної діяльності на кожному етапі уроку.


Безпека дитини в інтернеті: про що необхідно говорити


"Сучасні освітні технології"

1. Сучасні освітні технології Словник вчителя ХХІ сторіччя
2. СОТ (сучасні освітні технології)  набір методів та інструментів, які використовуються в навчальному процесі.
3. Основні поняття сучасної освіти  Як в цьому розібратися?
4. E-learning (цифрова освіта)  Електронне навчання (Е-навчання)- це система навчання за допомогою інформаційних та електронних технологій.
5. Навчання off - line  Оффлайн-навчання - це метод отримання нових знань в аудиторії під час безпосереднього спілкування викладача та учня.
6. Навчання оn - line  Онлайн-навчання - це метод отримання нових знань за допомогою Інтернету в режимі реального часу. Комунікація між учасниками процесу відбувається за допомогою комп'ютера.
7. MOOC  МООС – масові відкриті онлайн-курси, які через відеолекції транслюють знання величезній кількості людей.
8. Змішане навчання (blended learning)  Змішане навчання - це методика формальної освіти, згідно з якою учень засвоює одну частину матеріалу онлайн, частково самостійно керуючи своїм часом, місцем, шляхом і темпом навчання, а іншу частину матеріалу вивчає у класі.
9. Перевернуте навчання  Перевернуте навчання - це метод навчання, при якому вся теоретична і лекційна програма вивчається вдома, а в класі з учителем детально розбираються завдання і вправи по темі.
10. Дистанційне навчання (ДН)  Дистанційне навчання — це форма навчання з використанням комп’ютерних і телекомунiкацiйних технологiй, якi забезпечують iнтерактивну взаємодiю викладачiв та студентiв на рiзних етапах навчання i самостiйну роботу з матерiалами iнформацiйної мережi.
11. Синхронне навчання  Синхронне навчання - це процес взаємодії учнів з викладачем в режимі реального часу.
12. Асинхронне навчання  Асинхронне навчання - метод навчання, в процесі якого контакт між викладачем та учнем здійснюється з затримкою в часі.
13. Адаптивне навчання  Адаптивне навчання - це навчальна модель, яка використовує техніку і нові технології для потреб учнів в якості «інтерактивних навчальних пристроїв».
14. Інклюзивне навчання  Інклюзивне навчання - навчання учнів із особливими потребами шляхом включення їх в загальне освітнє середовище за місцем їхнього проживання.
15. Освітні технології
16. Інтерактивні освітні технології  Передбачають активну взаємодію всіх учасників процесу навчання,їх здатність до діалогу з будь-чим (комп’ютером) або з будь- ким (людиною).
17. Різнорівневе (диференційоване) навчання  Організація навчально-виховного процесу з урахуванням типових індивідуальних особливостей учнів.
18. Проблемне навчання  Під проблемним навчанням розуміють навчально-пізнавальну діяльність учнів із засвоєння знань та способів діяльності на основі створення й розв’язування проблемних ситуацій.
19. Технологія навчання в співпраці  Ця технологія базується на ідеї взаємного навчання, при організації якого учні беруть на себе не тільки індивідуальну, але й колективну відповідальність за вирішення навчальних задач.
20. Проектне навчання  Суть методу полягає в тому, що учні виконують навчальні проекти, під якими слід розуміти самостійно розроблені та подані результати роботи над проблемою (від ідеї до її втілення) і виконані під контролем та з консультуванням вчителя.
21. Ігрові технології навчання  Впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри.
22. Гейміфікація  Гейміфікація навчання- це використання ігрових практик та механізмів для створення такого освітнього середовища, учасники якого спостерігають за власним прогресом, змагаються один з одним, допомагають один одному і мотивують один одного.
23. Веб-квест  Веб-квест - проект з використанням інтернет-ресурсів.
24. Case Study  Кейс-метод є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності. Суть методу полягає у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються «кейсом») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень учнями з певного розділу дисципліни.
25. Мобільне навчання (Bring your own devices )  BYOD - це метод навчання, при якому на заняттях активно використовуються смартфони, ноутбуки, планшети.
26. Бріколаж  Бріколаж в освіті - це використання для навчання всього, що завгодно, крім спеціально створених інструментів (на кшталт підручників).
27. Тиждень математики № п/п Назва заходу Термін виконання Хто виконує 1 Вебінар «Сучасні технології навчання» 13.03.17 ПересипкінаО.В., Куліковська Л.П. 2 Стенд «День народження числа π» 14.03.17 ПересипкінаО.В., Куліковська Л.П. 3 Виставка -випічка «Смачна математика» 14.03.17 ПересипкінаО.В., Куліковська Л.П. 4 Відкритий урок з математики «Тіла обертання. Розв'язування прикладних задач.» 15.03.17 ПересипкінаО.В. 5 Відкритий урок з математики «Призма. Розв'язування задач.» 16.03.17 Куліковська Л.П. 6 Позакласний захід в гуртожитку «Цікава математика» 16.03.17 Пересипкіна О.В., Куліковська Л.П. 7 Підбиття підсумків 17.03.17 ПересипкінаО.В., Куліковська Л.П.
28. Буддійське правило вирішення проблем

Тема: Інформатика. 2-4 класи. Навчальні проекти на уроках інформатики. Конструювання алгоритмів.

Тема: Інформатика. 2-4 класи. Алгоритми та їх виконавці.



БЛОГ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ

Анотація.  У презентації досвіду  порушується питання про використання блога для розвитку професійної компетентності вчителів у системі післядипломної освіти.
 Ключові слова:  блог, професійна компетентність учителя, післядипломна освіта вчителя.
У  науково-методичній літературі і фахових виданнях дедалі частіше порушуються питання про використання соціальних (колективних)   служб   Інтернету, зокрема блогів, у професійній підготовці вчителів  .  Тому розглянемо можливості блога для розвитку професійної компетентності вчителів .
Під професійною компетентністю вчителя розуміють «особистісні якості, які формуються на основі набутих професійних знань та навичок та дозволяють особі розвивати ініціативу та якісно виконувати роботу за набутою професією» .
Інакше кажучи, професійна компетентність учителя — це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.  
Отже, під професійною компетентністю вчителя ми розуміємо його усвідомлений практичний досвід, уміння і навички, підготовленість, знання й ерудицію, а також здатність визначати шляхи і можливості набуття і забезпечення їх функціонування.
Розглянувши та проаналізувавши блоги колег, із власного досвіду — охарактеризую  блог як засіб розвитку професійної компетентності вчителя з позиції його функціональних можливостей. Я вважаю, що блог виконує такі функції: дидактичну, загальнокультурну (інтелектуальну), інформаційно-комунікаційну, науково-методичну, психологічну, соціальну. Розглянемо їх детальніше.

Особливості періоду адаптації учнів 
1-х, 5- х класів до навчання



Формування  стійкої  мотивації  до  підвищення




Методичка




06 травня на таку тему в залі засідань  Роменської районної державної адміністрації проведено семінар-нараду заступників директорів з навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів району

Семінар відкрила завідувач методичного кабінету управління освіти, молоді та спорту Роменської районної державної адміністрації Гавриленко Н.М., яка ознайомила учасників з планом роботи та закликала до активної участі в обговоренні.
Головний спеціаліст відділу дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти управління освіти, молоді та спорту Роменської районної державної адміністрації Шаповалова О.П. зосередила увагу присутніх на основних аспектах проведення державної підсумкової. Атестації. Заступник директора з навчально-виховної роботи Бобрицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Руденко Л.І. поділилася досвідом роботи щодо організації ефективного управління системою контролю за рівнем знань учнів з базових дисциплін у процесі підготовки до ДПА.
Про співпрацю адміністрації навчального закладу та педагогічного колективу по забезпеченню належної підготовки до атестації розповіла заступник директора з навчально-виховної роботи Андріяшівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ясир Л.О., про підготовку до проведення ДПА у початковій школі – заступник директора з навчально-виховної роботи Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дяченко Л.А..
Роль заступника директора з навчально-виховної роботи у підготовці та проведенні ДПА у 9 класі висвітлила у своїй доповіді заступник директора з навчально-виховної роботи Ведмежівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Шевченко С.М. Заступник директора з навчально-виховної роботи Рогинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ромащенко Н.О. говорила про особливості підготовки до проведення ДПА в загальноосвітніх навчальних закладах ІІІ ступеня. Практичний психолог Великобубнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Галайко В.І. підкреслила необхідність психологічного супроводу підготовки та проведення державної підсумкової атестації.
На семінарі-нараді розглянуто ряд питань щодо успішного завершення поточного навчального року, з якими виступили методисти методичного кабінету управління освіти, молоді та спорту Роменської районної державної адміністрації Бондаренко Н.В., Костенко В.В., Сиромля М.П., Сиромля І.В. Методист з дошкільної освіти Завадько В.І. розповіла про роль моніторингу у визначенні рівня розвитку дітей дошкільного віку.
З обговорюваних питань прийнято відповідні рішення.

Немає коментарів:

Дописати коментар