Екскурсія     "Первоцвіти"

Ось і настало нарешті довгоочікуване тепло. Усе на очах почало прокидатися від зимового сну. Ліс сам кликав до себе на гостину. Тільки виглянуло сонечко після похмурих днів, ми негайно вирушили в пішу екскурсію на галявину пролісків, що знаходиться поблизу сусіднього села Посад. Перейшовши Роменку, ми побачили на високому пагорбі березовий гай.  Стрункі білокорі берізки весело кивали нам гіллям, ніби вітали  гостей.

   Ліс зустрів нас п’янкими пахощами та щебетом дзвінкоголосих птахів.  Коли ми дійшли до галявини,то завмерли на місці, уражені неповторною красою, що відкрилася нашим очам. Перед нами прямо на землі розкинувся блакитний килим, зітканий майстринею-весною.Пролісків була сила-силенна, і ніхто не наважувався першим ступити на галявину. Ми боялися затоптати бодай одну квіточку.

   Я подумала, як добре, що цей заповідний куточок далеченько від велелюдного міста. Бо безжальні «підприємці» знищили б цю красу, позривавши квіти на продаж, понищивши тендітні блакитноокі проліски.

   Хочеться закликати людей не купувати букети первоцвітів на стихійних ринках. Адже, якщо не буде попиту на весняні квіти, вони не приноситимуть прибуток, а отже і не буде потреби їх зривати.

    Досхочу намилувавшись квітами – а крім пролісків у лісі квітнуть первоцвіти весняні, анемони, ряст, фіалки, зірочки, – ми  повернулися до березового гаю, насмажили сала, напекли картоплі, награлися в квача. Додому верталися стомлені  і кожен ніс із собою величезний букет із гарного настрою й неповторних вражень.  Та жодної зірваної квіточки в цьому букеті не було.

                                Голова шкільного центру «Культура та дозвілля»,

                                                                                                         учениця 11 класу Дешко Яна